10.04.2020
Доброго дня, шановні учні. Ознайомтесь з новим матеріалом. Домашнє завдання знайдете в кінці цього уроку!
Тема: "Музика епохи романтизму"

Композитори-романтики виявляли інтерес до народної творчості, національно-самобутньої культури. Романтизм дав потужний імпульс формуванню національних композиторських шкіл. Розвивалися попередні вагомі традиції професійної музики Італії (творчість скрипаля-віртуоза Н. Паганіні), Франції (симфонії Г. Берліоза), Австрії (пісні Ф. Шуберта), Німеччини (твори Р. Шумана, опери Р. Вагнера). Разом з ними розквітають нові національні музичні школи: польська (Ф. Шопен, С. Монюшко), чеська (Б. Сметана, А. Дворжак), угорська (Ф. Ліст), норвезька (Е. Гріг), іспанська (І. Альбеніс), фінська (Я. Сібеліус), російська (П. Чайковський, М. Римський-Корсаков та ін.), українська (С. Гулак-Артемовський, М. Лисенко та ін.).

Фортепіанна творчість видатного польского романтика Фредеріка Шопена охоплює багато жанрів: концерти, сонати, балади, фантазії, ноктюрни, прелюдії, експромти, вальси, скерцо тощо. Незважаючи на відсутність програмних назв у цих творах, вони з надзвичайною емоційною проникливістю розкривають складний душевний світ особистості, втілюють широку палітру емоцій і почуттів.

Антоніна Дворжака називають батьком чеської національної музики. На весь світ уславили ім’я композитора його «Слов’янські танці», у яких розкрито красу народної музики чехів, поляків, словаків, українців, сербів. Кожний із 16 танців — своєрідна музична замальовка чи природи, чи народного свята, сповненого радості й гумору. Проте композитор не цитує народні зразки пісенних і танцювальних мелодій, а майстерно
узагальнює характерні особливості фольклору різних народів, глибоко проникаючи в його «душу».

У добу романтизму на арену музичної культури виходить новий тип митця — блискучий виконавець. Такими титанами музичного виконавства були Нікколо Паганіні в мистецтві скрипкової гри, а в царині фортепіанного виконавства — угорський композитор і піаніст Ференц Ліст.
Нову еру виконавського мистецтва відкрив в Європі італійський скрипаль-віртуоз Ніколо Паганіні, гра якого вражала сучасників емоційністю, глибиною експресії, артистизмом, неперевершеною технікою та блискучою імпровізацією. Він став першим, хто давав концерти без нот, граючи всі твори напам’ять.
Н.Паганіні Капріс №24
Композиторів-романтиків цікавили нові засоби музичної зображальності, що було пов’язано з нрограмністю інструментальних творів. Джерела зображальності були різноманітні: зазвичай автори зверталися до літературної програмності, пов’язаної зі словом, або до картинно-живо-писної, навіяної образотворчим мистецтвом, картинами природи. Програма могла обмежуватися назвою твору або мати розгорнутий сюжет. Щоб відобразити мінливість і контрастність життя, композитори створювали програмні цикли, де кожна частина, окрема мініатюра — це певний момент з калейдоскопа життєвих вражень.

Німецький композитор Роберт Шуман відкрив у музичному мистецтві світ фантастичних образів. У його спадщині чимало програмних творів, зокрема циклічних, побудованих на основі образного контрасту, притаманного музиці епохи романтизму.

Важливою ознакою романтизму стала ідея синтезу мистецтв. У цей період посилилась взаємодія музики з поезією та театром, що спричинило розквіт жанрів романсу і опери.
Комментариев нет:
Отправить комментарий