13.05.2020
Доброго дня, шановні учні. Ознайомтесь з матеріалом. Домашнє завдання знайдете в кінці уроку.
Тема: Мистецтво в діалозі культур (продовження).
Значний спадок для різних культур залишили митці-українці, яким довелося жити за межами Батьківщини з тих чи тих причин. Багато з них розвивали різні види американського, європейського мистецтва, не забуваючи про своє коріння, етнонаціональні традиції. Деяких з них надихала на творчість мальовнича українська природа.
Світової слави здобув уродженець Тернопільщини, випускник Львівського інституту прикладного мистецтва, український живописець Іван Марчук.
Тривалий час він мешкав в Австралії, Канаді й СПІА. Доробок митця налічує близько 5000 картин, які він систематизував цикли: «Голос моєї душ і», «Пейзаж », «Цвітіння», «Кольорові прелюд її», «Портрет», «Нові експресії», «Натюрморт», «Біла планета», «Виходять мрії з берегів», «Погляд у Безмежність». «Шевченкіана» митця, за яку він був удостоєний Національної премії України імені Т. Шевченка, складається із 42 творів.
Діапазон напрямів творів живописця дуже широкий: від примітивізму і реалізму до абстракціонізму, експресіонізму, сюрреалізму.
Він засновник нових стилів у мистецтві, зокрема авторського творчого методу «пльонтанізму» (від діалектного слова «пльонтати», тобто плести).
Зображення ніби створені з чудернацьких ниткових візерунків. Завдяки цій техніці малярства художник досягає неймовірного світіння й відтінків кольору. Іван Марчук 2007 р. потрапив до рейтингу 100 геніїв сучасності, який уклала британська газета The Daily Telegraph. Нині живе та працює в Києві.
Перегляньте відео-
Іван Марчук: геніальний художник, що не про...
Видатний художник -реаліст Ілля Рєпін (1844-1930) народився в містечку Чугуїв на Харківщині, залишив значну творчу спадщину. Мешкаючи за межами малої батьківщини, він завжди любив рідну Україну, присвятив їй чимало творів, починаючи з юнацької акварелі «Бандурист» і завершуючи останньою роботою «Гопак». Окрім знаменитого шедевра «Запорожці пишуть листа турецькому султанові», його пензлю також належать пейзаж «Українська хата», жанрова картина «Вечорниці», «Портрет українки», портрет Т. Шевченка.
І. Рєпін брав участь в оформленні музею Тараса Шевченка в Кешеві, шанував поезію великого Кобзаря.
Дружні стосунки склалися в нього етнографом, знавцем історії козацтва Д. Яворницьким, що допомагав митцю в опануванні запорізької тематики. Як професор Петербурзької Академії мистецтв митець підтримував рисувальні школи в Києві, Харкові, Одесі. У живописця навчалися українські художники М. Пимоненко, О. Мурашко, Ф . Красицький.
Художник - Ілля Рєпін
На батьківщині митця в Чугуєві відкрито меморіальний музей, у Києві — встановлено пам’ятник. Чимало українців виявили свої таланти в країнах Європи.
Федір Акименко (1876-1945) — композитор, піаніст і диригент, педагог. Він викладав у Інституті шляхетних дівчат і музичному училищ і міста Харків, пізніш е став професором Петербурзької консерваторії. З 1923 року жив у Франції. У своїй музиці використовував український мелос («Шість українських поем», «Три п’єси на українські тем и»). Акименко ввійшов в історію музичної культури не тільки як український композитор, а і як французький імпресіоніст.
Світове виконавське мистецтво збагатила своїми творчими здобутками славетна українська співачка з Галичини
Соломія Крушельницька (1872-1952), що мала чарівний голос — лірико-драматичне сопрано. Після закінчення Львівської консерваторії і стажування в Італії вона опанувала школу бельканто і виступала на багатьох музично-театральних сценах світу .
Соломія з успіхом виконувала провідні оперні партії: Галька, Аїда, Соломея, Електра, Чіо-Чіо-Сан тощо. Також знайомила зарубіжну публіку з українськими народними піснями. Творчі і дружні стосунки пов’язували співачку з диригентом А . Тосканіні і композитором Дж . Пуччіні. Опера останнього «Мадам Баттерфляй» вперше отримала широке визнання публіки саме завдяки блискучому виконанню С. Крушельницькою партії головної героїні Чіо-Чіо-Сан.
Серж Лифа́р (Сергі́й Миха́йлович Ли́фар, 
15квітня 1905, Київ, — 15 грудня 1986, Лозанна, Швейцарія) — український балетний танцівник та хореограф, відомий як один із найвидатніших танцівників XX століття.
Був засновником Академії танцю при «Гранд-Опера», ректором Інституту хореографії та Університету танцю Парижа, почесним президентом Всесвітньої ради танцю ЮНЕСКО. Сучасники називали його «богом танцю», «добрим генієм балету XX століття». За 26 років роботи в Опері Лифар виховав одинадцять зірок балету.
Європейський принцип «єдності в розмаїтті» активно стверджується у різних сферах, зокрема культурно-просвітницькій і мистецькій. Адже розвиток людства неможливий без зміцнення культурних зв’язків.
Унікальна пам’ятка об’єднаної Європи — парк «Міні-Європа» у Брюсселі (площею 2,5 га).
На території парку зібрані макети 350 найвидатніших архітектурних споруд з 80 країн Європи в масштабі 1:25. Під час прогулянки парком відвідувачі мають можливість ознайомитися з Ейфелевою вежею в Парижі, античним Афінським Акрополем, міською ратушею в Брюсселі, британськими знаменитостями — Тауером і Біг-Беном, німецькими Бранденбурзькими воротами, Вільнюським університетом, Копенгагенською біржею тощо. Представлена і Ліванська вежа із Італії, а також дивовижна Венеція з величезною площею Святого Марка й унікальним Палацом Дожів.
У парку є багато ратуш, соборів і церков, кварталів зі старовинними будиночками. З-поміж них ростуть карликові дерева, дзюркотять фонтани, від вітру крутяться вітряки, течуть річки, по яких пливуть кораблі, навіть вибухає знаменитий Везувій. Попри це, виставлені мініатюрні машинки, літаки, потяги. Усі проекти достатньо точно виконані висококласними майстрами сприймаються дуже реалістично. Про складність макетів може свідчити, наприклад, площа Кориди, на трибунах якої неперевершені іспанські майстри розмістили понад 6000 мініатюрних фігурок глядачів!
Таким чином, вивчення художніх цінностей різних народів у процесі діалогу мистецтв, розуміння відмінностей та спільних рис сприяють активізації культурних контактів між країнами та людьми. Водночас толерантне, шанобливе ставлення до традицій інших народів, зокрема й за допомогою творів мистецтва, допомагає нам чіткіше усвідомлювати та відчувати свою причетність до певної нації.
Мистецька скарбничка
Мечеть (з араб. — «соборне моління») —
культова споруда, храм для молитов у мусульман.
Мінарет (з араб. — «місце, де запалюють
вогонь») — баштоподібна споруда при мечеті.
Пагода — буддистська чи індуїстська споруда
культового призначення. У різних країнах до пагод зараховують різні типи
споруд.
Полікультурне суспільство — термін, що вживають стосовно
регіонів, де історично проживають представники двох або більше етнічних груп.
Комментариев нет:
Отправить комментарий