13.05.2020
Доброго дня, шановні учні. Ознайомтесь з матеріалом. Домашнє завдання знайдете в кінці уроку!
Тема: Стильовий синтез. Творчість Тараса Шевченка і Миколи Лисенка.
Художня творчість завжди зумовлена історичною епохою та панівними в ній світоглядними ідеями. Українське мистецтво ХІХ ст. – це період розквіту романтизму, а потім – реалізму.
Бурхлива епоха висунула новий тип митця – громадського діяча з принципами демократизму і народності, що зумовило реалістичне світосприйняття.
До такого типу митця-громадянина належали Великий Кобзар, поет і художник Тарас Шевченко і видатний композитор, фундато вітчизняної музики Микола Лисенко.Єднає Шевченка і Лисенка те, що вони втілювали національні художні ідеали у творчості, правдиво відтворювали життя свого народу, хоча й різними мистецькими способами.
Обоє були закохані в народну пісню. Із дитинства вона стала супутником життя Тараса. Микола Лисенко все життя збирав і обробляв український фольклор, який став основою його творчості.
Тарас Шевченко (1814-1861) - український поет, письменник, художник, політичний та громадський діяч, національний герой та символ України.
Відомо понад 1000 зразків образотворчого мистецтва Т.Шевченка в портретному, пейзажному, побутовому жанрах.Ще в молодості художник став популярним портретистом. Особливою витонченістю, поетичністю вирізняються жіночі портрети. Створеним наприкінці життя портретам притаманна реалістичність зображення.
У численних автопортретах митець наче намагався зазирнути у власну душу. Перша спроба пізнати себе виявилася в романтичному автопортреті 1840 р., з якого на глядача дивиться сповнена творчої наснаги молода людина. Автопортрети пізнього періоду творчості сприймаються як драматична сповідь людини про життя, сповнене тяжких випробувань долі.
Під час подорожей Україною митець створив велику кількість рисунків та акварелей, у яких змалював чудову природу краю та його історичне минуле, сцени з життя селян. Романтичний дух часу вніс у його мистецькі твори елементи новаторства. Про це свідчать шість ранніх офортів до альбому «Живописна Україна», які зачаровують правдивими образами, графічною технікою, зокрема світлотіньовими ефектами.
На високий щабель в українському малярстві підносить Т.Шевченко побутовий жанр, колоритно розповідаючи фарбами про історії з народного життя.
Т. Шевченко «Катерина» Шевченка вважають основоположником реалізму в українському образотворчому мистецтві. Реалістичним є його найбільший за розміром твір олійного живопису «Катерина», виконаний на тему однойменної поеми (1842 р.). Через драму української дівчини-кріпачки митець розкриває трагедію самої України.
Для всіх українців Кобзар став національним символом.
З-поміж митців, які продовжували справу Т.Шевченка з розбудови української культури, одне з центральних місць належить Миколі Лисенку, автору духовного гімну України «Молитва за Україну»
Микола Лисенко
(1842-1912)
- український композитор, фольклорист, хоровий диригент, піаніст, педагог. Його спадщина охоплює майже всі музичні жанри.
Ніхто з композиторів не писав стільки творів на тексти Т.Шевченка, як М.Лисенко (понад 90). Поезія Кобзаря вплинула на формування тематично-образного змісту музики М.Лисенка. У 1868 р. до відзначення сьомих роковин з дня смерті Т.Шевченка майже водночас з'явилися два твори на вірші його «Заповіту».
Слухання Микола Лисенко Хор «Заповіт».
Унікально, що до тексту «Заповіту» зверталися понад 40 композиторів! У цьому списку разом з українцями найвідоміші російські композитори П. Чайковський, М. Мусоргський, С. Рахманінов, С. Прокоф’єв. Надихає цей твір і сучасних виконавців.
Із «Заповіту» розпочав Микола Лисенко грандіозний задум – цикл «Музика до Кобзаря», що складається з 87 творів. У цьому циклі композитор яскраво втілює в музичних образах і зворушливі ліричні вірші, й поезію, що закликає до боротьби за щастя знедоленого народу.
Зразком національно-патріотичної опери стала монументальна народна драма «Тарас Бульба», де вперше втілилася героїчна, козацька тематика. Арію Тараса («Гей, літа орел») М.Лисенко написав на текст пісні кобзаря з поеми Т.Шевченка «Гайдамаки»
Багата і різнопланова оперна спадщина М. Лисенка охоплює різні жанри:
- лірико-побутовий («Наталка-Полтавка»),
- комічний («Різдвяна ніч»),
- лірико-фантастичний («Утоплена»),
- оперу-сатиру («Енеїда»).
Він є засновником дитячої опери-казки.
Микола Лисенко написав чимало фортепіанних п'єс у популярних для романтизму жанрах: рапсодія, ноктюрн, елегія, експромт, пісня без слів. Нерідко це журливі мініатюри («Елегія», «Пливе човен»). Національна самобутність притаманна Другій українській рапсодії, що складається з повільної Думки та швидкої Шумки.
Живописні та графічні твори Т.Шевченка, як і музика М.Лисенка, освітлені відданою любов’ю до України. Їхня спадщина вплинула на свідомість народу, спонукала українців до боротьби за краще майбутнє: поет і художник – силою поетичних і візуальних образів, композитор – силою музики.
Комментариев нет:
Отправить комментарий