22.04.20
Доброго дня, шановні учні. Ознайомтесь з новим матеріалом. Домашнє завдання знайдете в кінці цього уроку!
Тема: "Реалістичний стиль в образотворчому мистецтві"
У середині XIX ст. романтизм поступився місцем реалізму, який часто розглядають як його протилежність, як мистецтво «втрачених ілюзій».
Романтики намагалися створити нову, прекрасну реальність, а реалісти — правдиву. Вони відображували життя у справжніх образах, а не у вигаданих, що виникли в уяві митця.
Розвивався реалізм у різних країнах не одночасно і набував різноманітних форм. Нерідко митці починали свій творчий шлях як романтики, а згодом переходили на позиції реалізму.
У цей період у мистецтві спостерігають одночасне існування класицистичних, романтичних і реалістичних тенденцій. Усі ці стилі тяжіли до вищих орієнтирів краси, але обирали різні шляхи її досягнення.
Реалістичний напрям, як і попередні стилі, виявився в різних мистецьких галузях — літературі (романи й повісті Ч. Діккенса, О. Бальзака, М. Гоголя, Л. Толсто-го), живописі (картини Г. Курбе, І. Рєпіна), музиці (опери Дж. Верді, М. Мусоргського), театрі (М. Щепкін, М. Заньковецька). Реалізм був представлений багатьма національними і авторськими варіантами стилю. Проте всім їм була властива достовірність у відтворенні дійсності. Показовою є поява творів, що містять не лише правдивість, а й сатиру.
В образотворчому мистецтві набув розквіту так званий критичний реалізм, який змальовував явища соціальної дійсності, працю простих людей. Відмінною рисою реалізму є звернення до повсякденного життя в побутовому та історичному жанрах, у портреті й пейзажі.Легенда іспанського мистецтва Франсіско Гойя створив свій дивний світ образів у численних картинах (понад 6 тис.) і гравюрах, які вражають таємничою загадковістю. У його романтичних роботах раннього періоду — вуличних сценках, святкуваннях, прогулянках, іграх — переважає декоративність. Наступний період розкриває іншу грань його таланту — реалістичну. У серії гостро сатиричних гравюр «Капрічос» митець відкрив нове бачення світу з його нороками й страхіттями. Отже, митця вважають предтечею реалістичного мистецтва.
Французькі художники Жан Де-зіре Гюстав Курбе і Жан-Франсуа Мілле першими з живописців звернулися до зображення життя знедолених людей, важкої праці селян. Прості образи збиральниць колосків на полі після жнив чи віяльниць за буденною роботою викликають співчуття.
Гюстава Курбе вважають засновником критичного реалізму в західноєвропейському образотвор-чомумистецтві.
Графіка відомого карикатуриста, майстра експресивного рисунка , Оноре Віктор’єна Дом’є — це гостра сатира на сучасне суспільство.
У живописних полотнах він часто зображував праль, водоносів, ковалів, робітників, міську юрбу. Картина «Вагон ІП класу» — приклад фрагментарності композиції, улюбленого прийому митця, котрий дає змогу відчути зображене як частину дії, що відбувається за її межами.
Послідовники французького критичного реалізму створювали також образи дітей бідняків за роботою, як, наприклад, Жуль Бастьєн-Лепаж.
У російській культурі високого розвитку реалізм досяг у творчості художників-передвижників І. Крамського, М. Ге, І. Рєпіна, В. Перова, В. Васнецова, І. Шишкіна та ін. Вони створили в Петербурзі Товариство пересувних художніх виставок (1870), що згуртувало навколо себе передових російських і українських митців. Передвижники не просто правдиво зображували історичні події, природу, людей у різних жанрах, а й поширювали свої демократичні погляди на суспільну роль мистецтва серед населення міст.
З історії шедевра
Українська тема посідала значне місце у творчості видатного художника-реаліста Іллі Рєпіна (1844-1930), який був родом із Чугуєва на Харківщині. В історичному жанрі митця більше цікавили не самі події, а людські характери. Всесвітньо відома картина «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» сповнена народного гумору. У ній І. Рєпін вперше вводить в історичний живопис таку кількість зображень людей, які сміються.
В одному з листів І. Рєпін писав із захопленням про українських козаків: «Ніхто в усьому світі не відчував так глибоко свободу, рівність і братерство. Запоріжжя завжди залишалося вільним і нічому не підкорилося!»
Комментариев нет:
Отправить комментарий