15.04.2020
Доброго дня, шановні учні. Сьогодні ми продовжуємо з вами тему що розпочали вивчати на тому уроці, ми продовжимо знайомство. Домашнє завдання знайдете в кінці цього уроку!
Тема: "Музика епохи романтизму"(продовження)
Композиторів-романтиків цікавили нові засоби музичної зображальності, що було пов’язано з нрограмністю інструментальних творів. Джерела зображальності були різноманітні: зазвичай автори зверталися до літературної програмності, пов’язаної зі словом, або до картинно-живо-писної, навіяної образотворчим мистецтвом, картинами природи. Програма могла обмежуватися назвою твору або мати розгорнутий сюжет. Щоб відобразити мінливість і контрастність життя, композитори створювали програмні цикли, де кожна частина, окрема мініатюра — це певний момент з калейдоскопа життєвих вражень.
 |
У фортепіанній творчості — сонатах, рапсодіях, етюдах, парафразах і транскрипціях — з особливою оригінальністю проявилося новаторство Ференца Ліста. Він збагатив звучання улюбленого інструмента колористичними ефектами, розширив його технічні можливості, фортепіано зазвучало як оркестр. Музика угорських рапсодій Ф. Ліста яскраво передає національний колорит. У спадщині митця багато програмних творів. В одному з них він створив образ українського гетьмана Івана Мазепи, втілюючи його із симфонічним розмахом.
Фото Ференца Ліста
|
У його спадщині чимало програмних творів, зокрема циклічних, побудованих на
основі образного контрасту, притаманного музиці епохи романтизму. Яскравим прикладом такого циклу є «Фантастичні п’єси» для фортепіано, де кожна п’єса передає емоційно забарвлені моменти життя: поривчастість і протест або ліричні роздуми й мрії.
Прикладом творчої переробки фольклорних джерел є «Українська симфонія» Михайла Калачевського — один з перших зразків цього жанру в українській музиці. Тематичною основою цього програмного твору стали мелодії українських народних пісень, які розвиваються у межах класичної форми симфонічного циклу.
Важливою ознакою романтизму стала ідея синтезу мистецтв. У цей період посилилась взаємодія музики з поезією та театром, що спричинило розквіт жанрів романсу і опери.
Саме в романсах, незалежно від країни, де їх було створено, втілювалася мрія людини про щастя. Синтез поетичного слова й музики давав змогу передавати почуття, доступні й зрозумілі кожній пересічній особистості.
Одним із перших серед романтиків почав створювати пісні й романси австрійський композитор Франц Шуберт — автор понад 600 вокальних творів і кількох вокачьних циклів. У його мініатюрах з щирістю і глибиною розповідається нро людину, часто нещасливої долі, тому що всі її сподівання розбиваються об життєві рифи. У «ліричну сповідь» часто вплітається тема природи, яка ніби резонує з душевним станом персонажів.
В Україні романси називали також солоспівами. У повсякденному побуті співали народні нісні-романси літературного походження, а також твори композиторів-аматорів. Із-номіж них найвідоміші «їхав козак за Дунай» (вірші С. Климовського), «Стоїть гора високая» (вірші Л. Глібова), «Дивлюсь я на небо» та «Взяв би я бандуру» (вірші М. Петренка).
Для композиторів-романтиків центральною постає проблема створення національної опери в багатьох країнах.
ВИСНОВОК УРОКУ. Таким чином, музичний романтизм увів до мистецтва інтонаційні скарби фольклору різних народів, розкрив невичерпну складність людської душі, розширив художні можливості програмності й виконавської віртуозності, збагатив музичну культуру новими відкриттями в царині синтезу мистецтв.
Домашнє завдання:
Дайте відповідь на запитання :
Підсказка, щоб знайти відповідь на запитання перегляньте матеріал минулого уроку(08.04) та цього уроку!
